Антибіотики – це клас хімічних сполук, які мають здатність знищувати або гальмувати ріст бактерій. Винахід антибіотиків був переломовим подією в історії медицини, відкривши нові можливості для лікування інфекційних захворювань та збільшивши тривалість та якість життя пацієнтів. Цей винахід став ключовим компонентом в сучасній медицині та приніс суттєвий внесок у глобальне здоров’я.
Історія антибіотиків розпочалася задовго до винаходу пеніциліну, як більшість вважає. У останках скелетів людей (350–550 роки до н.е.) суданської області Нубії та оазису Дахлех в Єгипті вчені виявили рештки тетрацикліну. Поясненням цього є наявність в раціоні людей того часу продуктів чи напоїв, що містили антибіотик. Також є докази, що стародавні цивілізації використовували різні природні препарати для лікування – трави, мед тощо, а також запліснявілий хліб на відкритих ранах (Давній Єгипет, Сербія, Китай, Греція, Римі).
У 1676 році Антоній ван Левенгук першим побачив бактерії за допомогою розробленого їм мікроскопу, проте після нього майже 100 років бактерії більше ніхто не бачив і навіть не намагався. Під час Кримської війни у 1855 році французький хірург Шарль Емануель Седійо виявив забарвлення бинтів в синьо-зелений колір у деяких солдат і запропонував термін «мікроби», щоб описати ці невидимі часточки. 1868 – 1871 В. О. Манассеїн спостерігав антимікробні властивості плісняви пеніцилу, а О. Г. Полотебнов застосовував її при лікуванні гнійних ран. Наприкінці 19 ст. І. І. Мечников встановив, що деякі бактерії (молочнокислі) пригнічують розвиток бактерій гниття. Він вперше запропонував використовувати для боротьби з хвороботворними мікроорганізмами їхніх антагоністів. 1909 р. П. Лященко виявив антимікробні речовини у тварин, а 1928 Б. П. Токін – у вищих рослин. У 1928 шотландський вчений Александер Флемінг виявив антибактеріальну дію плісняви Penicillium notatum, а в 1940 р. Флорі добув стійкий препарат пеніциліну.
12 лютого 1941 року вперше у світі людині ввели 160 міліграмів пеніциліну внутрішньовенно. Протягом 24 години температура спала, повернувся апетит, хвороба почала відступати. На жаль, пеніциліну у Флорі було дуже мало, масштабне виробництво налагодити не виходило через обмеження воєнного часу, накладені на лабораторії. Флорі з командою навіть виділяли той пеніцилін, що виводився із сечею. Але, на жаль, через п’ять днів закінчився весь запас пеніциліну, і в березні перший у світі пацієнт, який одержав антибіотик, помер. Після цього було докладено великих зусиль за підтримки уряду, щоб забезпечити достатню кількість препарату для використання під час Другої світової війни для лікування військових ран.
За найскромнішими оцінками роботи Флорі, Флемінга та Чейна врятували щонайменше 200 мільйонів життів.
Винахід антибіотиків став величезним кроком уперед у сфері медицини, дозволяючи боротися з інфекціями та врятувати мільйони життів. Однак необхідно зберігати розсудливість у використанні антибіотиків, щоб уникнути резистентності та забезпечити їхню ефективність у майбутньому.
В рамках практичного заняття доц. Сергієм ТРУТАЄВИМ було проведено тематичний захід, який був присвячений винаходам у світі фармації. ЗВО 5 курсу Вадимом ПАВЛІЧЕНКО та Михайлом ПАВЛІЧЕНКО було підготовлено та представлено доповіді з історії відкриття антибіотиків та появи першого з них – пеніциліну. Також обговорені питання безпечного виробництва і застосування.
