23 роки поспіль в Україні відзначають День рідної мови. Цей день започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Цьому визначному дню передували трагічні події, коли влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Це сталося 21 лютого 1952 року в Бангладеші. Після проголошення незалежності у 1971 році цей день відзначають у країні як день мучеників, які загинули за рідну мову.
За даними ЮНЕСКО, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43 % з них знаходяться під загрозою зникнення, зокрема, лише в Європі, 13 на межі зникнення.
Рідна мова – це історія народу, його світогляд, світобудова, його культура. Рідна мова – найдивовижніший винахід людства, інструмент збереження й розвитку інтелектуальних і духовних скарбів кожної нації. Нею говорять до нас батьки, звертаються мислителі минулого й сьогодення, нею виголошують закони…
Події останнього року стали поштовхом для переосмислення ролі рідної мови в житті кожного українця. Вона стала оберегом, символом єдності, маркером ідентичності, інструментом боротьби для кожного з нас, знаком незламності й сили духу для всього людства.
В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови. Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Доцентом закладу вищої освіти кафедри ТФП Ніною НІКОЛАЙЧУК було проведено тематичну бесіду з студентами 3 курсу групи Фм20(3,10д)мед про необхідність використання рідної української мови у сучасних умовах повсякденного життя.
